
Роман "Марсіянин" Енді Віра – одна з тих книжок, яка не відпускає від читання, яку хочеться гортати сторінку за сторінкою аби швидше дізнатися, що буде далі. А в певні моменти книги, ти радієш не менше за самого героя. Цей твір наче спеціально створений для екранізації (це одна з перших думок, яка з'являється при читанні. Так само, як колись "Випадкова вакансія" Джоан Роулінг на мою думку могла зійти за гарний серіал, що врешті і сталося у вигляді традиційного для BBC мінісеріалу). В уяві так і виринають незвичні земному оку пейзажі червоної планети та перипетії подій, з якими справляється полишений на самоті космонавт-дослідник Марк Вотні. Недарма ж права на екранізацію кінокомпанія 20-те століття Фокс купили ще до виходу твору на прилавки магазинів і вже у листопаді 2015 року фільм із Меттом Деймондом у головній ролі вийде на широкий екран. За своєю структурою книжка виглядає як щоденник. Аудіожурнал, який наповнює Марк, доповнений подіями із земного центру керування дослідницькою місією на Марс та з космічного кораблю, екіпаж якою спочатку за збігом трагічних обставин полишив головного героя на Марсі, прийнявши його загиблим, а потім героїчно йде йому на порятунок. За долею обставин Вотні став Робінзоном нового часу, епохи космічних подорожей та підкорення Марсу.
Стиль твору безумовно сучасний, без помпезних описів, які притаманні Дефо чи Верну у "Таємничому острові". Записи іноді фрагментарні, епізодичні, але видані так, як би їх передав будь-хто з нас. Це й той самий відгук про Вікіпедію, постійні саркастичні висловлювання. Та все ж головний герой знає свою справу. Він робить все для виживання без жодного натяку на частковість його підходу чи неповноту знань. Герой має сильний дух, а у складні моменти його не полишає почуття гумору, яке в його умовах є життєво необхідним, щоб не втратити здоровий глузд (як то жарти про Аквамена, Залізну людину чи веб-сайт про його життя). Психічна стійкість допомагає у виживанні, мозок вирішує здавалось нездійсненні задачі і зайнятий роботою, просто не залишаючи часу на смуток та депресію. 17-а людина на Марсі своїм прикладом доводить, на що здатен землянин, аби повернутися додому.