В скрутний для
країни час, коли погані новини рікою ллються з телевізійних екранів, інтернет
сайтів та шпальт газет просто життєво необхідно вміти абстрагуватися. Так, і
проблеми в Україні, і особисті негаразди, – це частина життя, від якої нікуди
не подінешся, але деколи варто забути про це. В моєму випадку таким рятівним
колом став перегляд серіалів. Якщо не брати до уваги певні телекартини, як
Лост, серіали ніколи не затягували мене надовго. Та зараз час змінився мозок
просто потребує кіномила, мильної опери в багатьох частинах, про події в яких
через пару тижнів можна цілком і повністю забути. Саме так, 20-40 хвилин
співпереживання, екшену чи гумору, не надто вдаючись в подробиці, запам'ятавши
лише головні моменти, щоб не втратити нить оповідання у наступній серії, – і ти
повен життєвих сил і емоційно відновлений.
В цьому сезоні я підсів на серійний перегляд таких новинок:
Готем – серіал
про місто Бетмана, до самого Бетмана. Нам дається незвичний погляд не просто на
становлення злочинців міста, а на самий початок їх кар'єри (Пінгвін, Рідлер,
Жінка Кішка, Ядовитий Плющ). За жанром це звичний для багатьох детектив, але в
коміксному обрамленні від DC. Відправною точкою подій є вбивство подружжя
Вейнів, батьків Брюса Вейна, майбутнього захисника Готема, опісля чого йде
подальший переділ впливу у місті, за якими, намагаючись боротися із корупцією,
наглядає детектив Джим Гордон, останній бойскаут і чесний коп.
Селфі – легка і
сучасна кіноадаптація "Пігмаліона" Бернарда Шоу. Серіал напрочуд
вчасний, а якщо б його не було, його треба було би вигадати. Він показує
маніакальну залежність до "життя в інтернеті". Еліза Дулі - типова
зірка соцмереж, яку береться перевиховувати колега по роботі. Телесеріал
побудовано на ряді комічних ситуацій, які б не були можливі ще пару років тому,
до епохи смартфонів і соцмереж.
Зоряні війни.
Повстанці – черговий мультсеріал від ЛукасАртс. Однак новий володар прав на
франшизу - Дісней тут значно проявив свій вплив. На відміну від попередніх Війн
клонів тут гірша графіка і проробка рухів, та й сам сюжет, станом на п'яту
серію, занадто дитячий. Проте глядачам дають гарну динаміку команди головних
героїв, екіпажу контрабандистів на чолі із джедаєм та новачком підлітком із
виявом Сили.
Також я продовжив
дивитися Сімпсонів. Це вже 26 їхній сезон. Щоправда нічого надто виразного за
шість серій я ще не побачив, а сюжет переглянутої два тижні тому третьої серії
я за вечір так і не згадав. Авторам потрібно щось змінювати з сюжетом, а не
просто обирати із тем, які їх турбують у реальному житті, як то відносини із
близькими, ведення бізнесу чи видобуток сланцевого газу. Нажаль, нові серії
Симпсонів вже не стають знаковими, а просто пародіюють наш час (серія на
Хеловін теж не вразила). Серіал про черепашок-ніндзя у 3D анімації також не оминув моєї уваги. Нові серії третього
сезону тримають планку якості, але поки що не йдуть далі правила "нова
потвора щотижня". Сподіваюся, що тут скоро все стане ще цікавіше і
наздожене фінал попереднього телесезону, який за своїм виконання не надто
поступився літній повнометражці. Також поряд із новими серіями згаданих вище
телесеріалів я передивляюся повні сезони Вісімдесятих (доброго російсього
ситкому про СРСР та людей, що жили в ньому) та Стріли (ще одного телекомікса
від DC). Може все це й пусте
марнування часу, та зараз воно необхідне. І я прекрасно це розумію. Жоден
серіал не стане замінником реального світу, це – просто добре дозвілля.
