Серіали, як спосіб відірватися від реальності

В скрутний для країни час, коли погані новини рікою ллються з телевізійних екранів, інтернет сайтів та шпальт газет просто життєво необхідно вміти абстрагуватися. Так, і проблеми в Україні, і особисті негаразди, – це частина життя, від якої нікуди не подінешся, але деколи варто забути про це. В моєму випадку таким рятівним колом став перегляд серіалів. Якщо не брати до уваги певні телекартини, як Лост, серіали ніколи не затягували мене надовго. Та зараз час змінився мозок просто потребує кіномила, мильної опери в багатьох частинах, про події в яких через пару тижнів можна цілком і повністю забути. Саме так, 20-40 хвилин співпереживання, екшену чи гумору, не надто вдаючись в подробиці, запам'ятавши лише головні моменти, щоб не втратити нить оповідання у наступній серії, – і ти повен життєвих сил і емоційно відновлений.

В цьому сезоні я підсів на серійний перегляд таких новинок:

Готем – серіал про місто Бетмана, до самого Бетмана. Нам дається незвичний погляд не просто на становлення злочинців міста, а на самий початок їх кар'єри (Пінгвін, Рідлер, Жінка Кішка, Ядовитий Плющ). За жанром це звичний для багатьох детектив, але в коміксному обрамленні від DC. Відправною точкою подій є вбивство подружжя Вейнів, батьків Брюса Вейна, майбутнього захисника Готема, опісля чого йде подальший переділ впливу у місті, за якими, намагаючись боротися із корупцією, наглядає детектив Джим Гордон, останній бойскаут і чесний коп.

Селфі – легка і сучасна кіноадаптація "Пігмаліона" Бернарда Шоу. Серіал напрочуд вчасний, а якщо б його не було, його треба було би вигадати. Він показує маніакальну залежність до "життя в інтернеті". Еліза Дулі - типова зірка соцмереж, яку береться перевиховувати колега по роботі. Телесеріал побудовано на ряді комічних ситуацій, які б не були можливі ще пару років тому, до епохи смартфонів і соцмереж.

Зоряні війни. Повстанці – черговий мультсеріал від ЛукасАртс. Однак новий володар прав на франшизу - Дісней тут значно проявив свій вплив. На відміну від попередніх Війн клонів тут гірша графіка і проробка рухів, та й сам сюжет, станом на п'яту серію, занадто дитячий. Проте глядачам дають гарну динаміку команди головних героїв, екіпажу контрабандистів на чолі із джедаєм та новачком підлітком із виявом Сили.

Також я продовжив дивитися Сімпсонів. Це вже 26 їхній сезон. Щоправда нічого надто виразного за шість серій я ще не побачив, а сюжет переглянутої два тижні тому третьої серії я за вечір так і не згадав. Авторам потрібно щось змінювати з сюжетом, а не просто обирати із тем, які їх турбують у реальному житті, як то відносини із близькими, ведення бізнесу чи видобуток сланцевого газу. Нажаль, нові серії Симпсонів вже не стають знаковими, а просто пародіюють наш час (серія на Хеловін теж не вразила). Серіал про черепашок-ніндзя у 3D анімації також не оминув моєї уваги. Нові серії третього сезону тримають планку якості, але поки що не йдуть далі правила "нова потвора щотижня". Сподіваюся, що тут скоро все стане ще цікавіше і наздожене фінал попереднього телесезону, який за своїм виконання не надто поступився літній повнометражці. Також поряд із новими серіями згаданих вище телесеріалів я передивляюся повні сезони Вісімдесятих (доброго російсього ситкому про СРСР та людей, що жили в ньому) та Стріли (ще одного телекомікса від DC). Може все це й пусте марнування часу, та зараз воно необхідне. І я прекрасно це розумію. Жоден серіал не стане замінником реального світу, це – просто добре дозвілля.

Великі черепахи на великому екрані

Вже другий тиждень фільм "Черепашки-ніндзя", 2014 року, займає верхівку чарту касових зборів кінотеатрів в цілому світі. Таким чином нова екранізація пригод зеленої четвірки на великому екрані вже спромоглася окупити свій бюджет та отримати сіквел, вихід якого заплановано на 2 червня 2016 року. Аудиторії сподобався фільм і вона проголосувала за нього своїм гаманцем. І не дарма! Попри не надто вигадливий сюжет, фільм дає глядачам гарний заряд позитиву та чудову порцію гумору. А саме цього і очікують від літного блокбастеру, в якому головними героями є підлітки мутанти черепашки ніндзя.

Зйомки фільму зіткалися з різними проблемами від самого початку. Воно й не дивно, коли мова йде про героїв франшизи, якій вже 30 років. Черепашок, в їх різних інкарнаціях, люблять повсюди, але через це й виникла проблема, як догодити фанатам, щоб вони прийшли на нову стрічку. Черепашки-ніндзя мають за своїми плечима кілька повнометражних фільмів, три мультсеріали, що налічують кілка сотень серій, та цілу купу коміксів. Всі ці твори, різні за духом, мають своїх окремих прихильників, проте всіх їх об'єднує любов до мутантів-рептілій, ядро історій про яких – в цілому незмінне. Саме тому авторам нового кіно не вдалося протягнути свої ідеї по радикальній зміні черепашок, як то їх іншопланетне походження чи Шредер – не з Японії. Сценарій переписувався кілька разів, а останні перезйомки завершилися за лічені місяці до виходу фільму. Це трохи відбилося на сюжеті, його нерозкритості (сподіваємося усе, чого не вистачало в цьому фільмі буде у його продовженні) та певній недосказаності, фільму бракувало екранного часі.

За півтори години ми разом з Ейпріл О'Ніл, у виконанні Меган Фокс, знайомимося із чотирма підлітками черепахами та їх сенсейєм Сплінтером. Леонардо, Донатело, Рафаель та Мікеланджело напрочуд гарно виписані, їх характери представлені як ніколи, а дизайни нарешті індивідуалізовані так, що вони відрізняються на лише за кольором пов'язок та зброєю. Фільм радує глядача картинкою (чого варті коміксні вставки на початку та чисельні відсилки по попередніх версій черепах), екшн та бійки захоплюють своєю красою, а жарти героїв надають стрічці неперевершену атмосферу. Сімейні вузи та взаємодія між братами-черепахами – ось що чіпляє та не залишає байдужим. якщо вам колись подобалися мультики про черепашок-ніндзя, не втрачайте нагоди подивитися їх в кіно. Фільм сподобається як фанатам, так і тим, хто просто хоче доброго яскравого кіно. Кавабанга.