Для будь-якого твору, який переносять на кіно та телеекран, неминуче порівняння із першоджерелом. Саме в такому контексті ті, хто читав книгу "Той, що біжить лабіринтом" Джеймса Дешнера, розглядають і його кіноверсію. Не можна казати, що фільм чи роман значно краще один за одного. В обидвох є як свої плюси, так і свої мінуси. Напевно, найголовнішою позитивною рисою екранізації є відтворення лабіринту із усією його масштабністю та зловісністю, із кам'яними стінами від саме небо, із коридорами, що змінюють свій профіль та з почварами Гріверами, які не дадуть спокійно прогулюватися заплутаними шляхами. До речі, непоганим доповненням до нової франшизи, що набирає популярність, є гра раннер для мобільних пристроїв. Для цього жанру саме забіги по лабіринту є якнайкращим сетінгом, що дозволяє "власноруч" побачити всі його закутки та ліпше познайомитися із головними героями фільму. Стрічка звісно спрощує сюжет книжки. позбавляючи його дрібних деталей, але напрочуд добре передає екшн. Якщо в фільму й бракує зйомок побуту мешканців лабіринту, то на втілення всіх героїв годі нарікати. молоді актори передають всю суть свої персонажів. а роль хлопчика Чака – взагалі окраса фільму. як і в книжці фінал інтригує і налаштовує бути готовим бігти далі із головними героєм Томасом, бо вирішення основних питань ще попереду.
Немає коментарів:
Дописати коментар