Вийшов трейлер до сьомого епізоду Зоряних Війн

У мережі з'явився трейлер до нового 7-ого епізоду "Зоряних Війн" - Пробудження сили.Тізерний трейлер фільму від Дж.Дж.Абрамса дає невеликий погляд на те, що очікує глядачів у стрічці, яка вийде на екрани в грудні 2015 року.

"Інтерстеллар" – подорож у часі та просторі

Новий фільм режисера Крістіана Нолана "Інтерстеллар" безсумнівно став кіноподією останнього часу. Вам може подобатися ця стрічка, а може і ні, але однозначно вона ще довго буде у всіх на вустах. Чого варте лише одне відвідання планети, на якій одна година проведеного часу дорівнює семи рокам на Землі., що вже стало новим інтернет мемом. Дехто називає "Інтерстеллар" розчаруванням від Нолана, але фільм не є таким. Просто до виходи будь-які деталі сюжету трималися у таємниці, а аудиторія сподівалася на щось більш екзистенційне, а нам, можна сказати, дали історію про зовсім інше – про роль людини у всьому, що з нами відбувається. Фільм є чудовою кінематографіною лекцією про подорожі космосом, про чорні діри і їх вплив на сутність і простір, до того ж підкріпленою роботами фізика-теоретика Кіпа Торна.

У сюжеті "Інтерстеллар" – спроба урятувати людство, яке стоїть на межі свого зубожіння через нераціональне використання природних ресурсів, що призвело до невідворотних змін у атмосфері. Виходом є переселення людей на іншу планету у частині всесвіту, до якої можна дістатися лише через чорну діру біля Сатурну. Для головного героя у виконанні Метью Макконахі – пілоту космічного корабля і першовідкривача така подорож є практично квитком у один кінець, однак і вибір лишитися вдома може стати лише спогляданням фіналу життєвого путі його близьких, але з якими він буде поруч. Моральні питання, що підіймаються у фільмі саме і торкаються того, що важливіше: власна доля чи виживання людства. Але, як показує завершення фільму, для людства подальше існування стає можливим не тільки завдяки вдалій місії головної героїні Енн Хетавей, яка виконала план Б. Важливе питання самотності у тривалих позаземних подорожах глядачам показується через трохи втратившого глузд доктора Манна від Мета Деймона. (Доречи, зовсім інших бік того, як виживають на самотній планеті цей актор покаже рівно за рік у екранізації книжки "Марсіанин"Енді Віра).

"Інтерстеллар" – приємний для перегляду фільм із чудовою візуальною складовою. Цей аспект стрічки принципово зберегли і не стали паплюжити 3-D показами. Фільм стає новою "Космічною Одіссеєю 2001" із своїми неповторними моментами, а гарного духу йому додає робот ТАРС, унікальний за своїм дизайном та "характером".

Нові динозаври Юрського періоду

В мережі з'явився трейлер до "Світу Юрського періоду", четвертого фільму про острів, на якому для парку атракціонів почали вирощувати відновленних динозаврів.Досвід героїв попердніх фільмів нічому не учить і в новій стрічці перед глядачами предстане ще більший парк - цілісенький світ, де можна інтерактивно дізнатися про життя динозаврів. Фільм вийде влітку 2015 року. Його протагоністам доведеться мати справу не з просто заново народженим доісторичними істотами, а вже з генетично розробленним гібридом найбільш хижих видів динозаврів.

Новій Верховній Раді присвячується

З дня на день розпочне свою роботу Парламент України восьмого скликання. У силу обставин цього разу він не буде представлений всіма 450 депутатами. Не буде мажоритарників від Криму та частини Донецької і Луганської області, ба більше - перший номер за списками від Батьківщини і досі в знаходиться в московському сізо. Та й саме голосування до Ради відбулося через трагічні події минулої зими. Цей головний законодавчий орган країни у новому зібранні, мабуть, є останньою спробою України стати Державою. Докорінні реформи, боротьба із корупцією є не меншим викликом аніж збройна загроза зі сходу. Якщо не зараз, то не відомо ще коли... Вперше за всі скликання у Раді, навіть за умови мажоритарної системи, вдалося зібрати таку чисельну проєвропейську більшість, а депутатами стали нові обличчя, які за старої системи і близько би не були біля парламенту. В народних обранцях тепер і колишні журналісти, і комбати і просто люди з Майдану. Хотілось би сподіватися, що ці молоді представники народу в першу чергу думатимуть саме про нього, а не про свої шкурні інтереси, як отримати більшу зарплату чи виграти тендери. В Парламенті вже немає значної частини колишньої номенклатури, але їм на зміну прийшли представники українського бізнесу. Стільки бізнесменів, які зробили свої статки саме за незалежності, починавши з нуля і працюючи і розвиваючись не завдяки, а всупереч державі, маїють, ще не було в ВР. Їм повірили, що вони можуть зробити, щось гідне, не гірше ніж в бізнес середі, тож покладаємося, що вони не забуватимуть, які часи зараз переживає країна. Нова Верховна Рада - гарний сплав досвіду, амбіцій і патріотизму. Депутатам варто забути про традиціні підкилимні ігри і насправді почати жити по-новому. І все це буде гарною відправною точкою для України в її подальшій боротьбі.

Марсіанин з Землі

Роман "Марсіянин" Енді Віра – одна з тих книжок, яка не відпускає від читання, яку хочеться гортати сторінку за сторінкою аби швидше дізнатися, що буде далі. А в певні моменти книги, ти радієш не менше за самого героя. Цей твір наче спеціально створений для екранізації (це одна з перших думок, яка з'являється при читанні. Так само, як колись "Випадкова вакансія" Джоан Роулінг на мою думку могла зійти за гарний серіал, що врешті і сталося у вигляді традиційного для BBC мінісеріалу). В уяві так і виринають незвичні земному оку пейзажі червоної планети та перипетії подій, з якими справляється полишений на самоті космонавт-дослідник Марк Вотні. Недарма ж права на екранізацію кінокомпанія 20-те століття Фокс купили ще до виходу твору на прилавки магазинів і вже у листопаді 2015 року фільм із Меттом Деймондом у головній ролі вийде на широкий екран. За своєю структурою книжка виглядає як щоденник. Аудіожурнал, який наповнює Марк, доповнений подіями із земного центру керування дослідницькою місією на Марс та з космічного кораблю, екіпаж якою спочатку за збігом трагічних обставин полишив головного героя на Марсі, прийнявши його загиблим, а потім героїчно йде йому на порятунок. За долею обставин Вотні став Робінзоном нового часу, епохи космічних подорожей та підкорення Марсу.

Стиль твору безумовно сучасний, без помпезних описів, які притаманні Дефо чи Верну у "Таємничому острові". Записи іноді фрагментарні, епізодичні, але видані так, як би їх передав будь-хто з нас. Це й той самий відгук про Вікіпедію, постійні саркастичні висловлювання. Та все ж головний герой знає свою справу. Він робить все для виживання без жодного натяку на частковість його підходу чи неповноту знань. Герой має сильний дух, а у складні моменти його не полишає почуття гумору, яке в його умовах є життєво необхідним, щоб не втратити здоровий глузд (як то жарти про Аквамена, Залізну людину чи веб-сайт про його життя). Психічна стійкість допомагає у виживанні, мозок вирішує здавалось нездійсненні задачі і зайнятий роботою, просто не залишаючи часу на смуток та депресію. 17-а людина на Марсі своїм прикладом доводить, на що здатен землянин, аби повернутися додому.

"Суддя" для Роберта Дауні молодшого

Фільм "Суддя", мабуть, є одним із найсильніших драматичних фільмів осені 2014 року. Ця життєва стрічка розповідає про не найкращий період у житті надуспішного адвоката із Чикаго, якому в силу трагічних обставин доводиться на певний час повернутися до рідного містечка, де за 20 років його відсутності нічого не змінилося. Попри сумну канву сюжету фільм за 2,5 годин свого часу не вводить в депресію та не нагнітає погані думки – стрічка вміло розбавлена комічними моментами у виконанні Роберта Дауні молодшого, який тут втілює головного героя – Хенка Палмера. він повертається на малу батьківщин, аби провести в останню путь свою мати, але змушений залишитися надовше, щоб захистити у суді свого батька, якого звинуватили у вчиненні смертельної ДТП. Інтригу ж додає те, що старий Джозеф Палмер, зіграний неперевершеним Робертом Дювалем, і є очільником місцевого суду, для якого думка громади є найвищою цінністю. Як суддя він скоріше дослухався до моралі, аніж судив за буквою закону. Так сталося і з молодим злочинцем, якому Джозеф Палмер дав шанс виправдатися, побачивши в нього свого сина бунтівника. Та в найгірший день свого життя він жалкує про те, що той не став на праведний шлях і, мабуть, його підсвідомість забажала взяти правосуддя у свої руки. Хенк Палмер захищає свого батька, незважаючи на те, що всі докази вказують на його вину та й він сам є не найкращим клієнтом.

http://www.youtube.com/watch?v=2La7kYDpDwY

Стосунки батьків і дітей червоною лінією проходять через весь сюжет "Судді". Головні герої від двох Робертів в решті решт забувають про свої образи та колишні неприязні, а фінал доводить не пізно відкритися та розповісти про свої справжні почуття і йти далі, ставши ліпшою людиною. Характерно й те, що глядач вірить побаченому на екрані. фільм по-справжньому реалістичний: автори під керівництвом режисера Девіда Добкіна не розжовують те, що відбувається, а глядач, як і у справжньому житті, покладається лише на власні міркування. Нам так і не показали момент ДТП, а остання сцена пропонує додумати подальшу долю Хенка.

Театр у метро

Київська станція метро Театральна поповнилася новим 3-D панно, яке по-справжньому виправдовує її назву. У торці платформи тепер наче розташована сцена, за лаштунків якої, пасажири дивляться на зал театру. Ілюзія у виконанні картини передає ефект присутності. Малюнок у метро дозволяє зрозуміти на якій саме станції ти знаходишся, і не потрібно знати, що свою назву Театральна дістала завдяки розташованим поблизу Театру імені Лесі Українки та Національній Опері. Збудована у 1987 році станція тоді мала назву Ленінська, яку змінили після того, як Україна здобула незалежність. Однак від бюсту Леніна позбулися лише в 2014 році, коли, на хвилі ленінопаду, його закрили цією мистецькою інсталяцією.

Серіали, як спосіб відірватися від реальності

В скрутний для країни час, коли погані новини рікою ллються з телевізійних екранів, інтернет сайтів та шпальт газет просто життєво необхідно вміти абстрагуватися. Так, і проблеми в Україні, і особисті негаразди, – це частина життя, від якої нікуди не подінешся, але деколи варто забути про це. В моєму випадку таким рятівним колом став перегляд серіалів. Якщо не брати до уваги певні телекартини, як Лост, серіали ніколи не затягували мене надовго. Та зараз час змінився мозок просто потребує кіномила, мильної опери в багатьох частинах, про події в яких через пару тижнів можна цілком і повністю забути. Саме так, 20-40 хвилин співпереживання, екшену чи гумору, не надто вдаючись в подробиці, запам'ятавши лише головні моменти, щоб не втратити нить оповідання у наступній серії, – і ти повен життєвих сил і емоційно відновлений.

В цьому сезоні я підсів на серійний перегляд таких новинок:

Готем – серіал про місто Бетмана, до самого Бетмана. Нам дається незвичний погляд не просто на становлення злочинців міста, а на самий початок їх кар'єри (Пінгвін, Рідлер, Жінка Кішка, Ядовитий Плющ). За жанром це звичний для багатьох детектив, але в коміксному обрамленні від DC. Відправною точкою подій є вбивство подружжя Вейнів, батьків Брюса Вейна, майбутнього захисника Готема, опісля чого йде подальший переділ впливу у місті, за якими, намагаючись боротися із корупцією, наглядає детектив Джим Гордон, останній бойскаут і чесний коп.

Селфі – легка і сучасна кіноадаптація "Пігмаліона" Бернарда Шоу. Серіал напрочуд вчасний, а якщо б його не було, його треба було би вигадати. Він показує маніакальну залежність до "життя в інтернеті". Еліза Дулі - типова зірка соцмереж, яку береться перевиховувати колега по роботі. Телесеріал побудовано на ряді комічних ситуацій, які б не були можливі ще пару років тому, до епохи смартфонів і соцмереж.

Зоряні війни. Повстанці – черговий мультсеріал від ЛукасАртс. Однак новий володар прав на франшизу - Дісней тут значно проявив свій вплив. На відміну від попередніх Війн клонів тут гірша графіка і проробка рухів, та й сам сюжет, станом на п'яту серію, занадто дитячий. Проте глядачам дають гарну динаміку команди головних героїв, екіпажу контрабандистів на чолі із джедаєм та новачком підлітком із виявом Сили.

Також я продовжив дивитися Сімпсонів. Це вже 26 їхній сезон. Щоправда нічого надто виразного за шість серій я ще не побачив, а сюжет переглянутої два тижні тому третьої серії я за вечір так і не згадав. Авторам потрібно щось змінювати з сюжетом, а не просто обирати із тем, які їх турбують у реальному житті, як то відносини із близькими, ведення бізнесу чи видобуток сланцевого газу. Нажаль, нові серії Симпсонів вже не стають знаковими, а просто пародіюють наш час (серія на Хеловін теж не вразила). Серіал про черепашок-ніндзя у 3D анімації також не оминув моєї уваги. Нові серії третього сезону тримають планку якості, але поки що не йдуть далі правила "нова потвора щотижня". Сподіваюся, що тут скоро все стане ще цікавіше і наздожене фінал попереднього телесезону, який за своїм виконання не надто поступився літній повнометражці. Також поряд із новими серіями згаданих вище телесеріалів я передивляюся повні сезони Вісімдесятих (доброго російсього ситкому про СРСР та людей, що жили в ньому) та Стріли (ще одного телекомікса від DC). Може все це й пусте марнування часу, та зараз воно необхідне. І я прекрасно це розумію. Жоден серіал не стане замінником реального світу, це – просто добре дозвілля.

"Людина листопаду" у листопаді

Фільму із назвою "Людина листопаду" сам Бог велів розпочинати свій кінопрокат у листопаді, а не у вересні, к воно і було. Та тут на це не звернули уваги, та і йдеться не про пори року, а про шпигуна, якого всі звали людина листопаду, бо він, як і цей негостинний осінній місяць, не залишав по собі нічого. Фільм знято під патронатом Пірса Броснана, який у минулому втілював головного кіношпигуна останніх часів. Саме на ностальгію глядачів до його виконання спецагента 007 Джеймса Бонда, яке вважають чи не найкращим, мабуть, і розраховували при зйомці цієї стрічки. Попри спільний шпигунський жанр, фільм "Людина листопаду" жодним чином не повторює пафосний дух Бондіани, хоч і просякнута чисельними відсилками до неї. Це і колишній Бонд – Пірс Броснан, у героя якого – Пітера Деверо – спецкод 77, і колишня подружка Бонда – Ольга Куриленко, яка складала компанію вже наступному Джеймсу – Деніелу Крейгу, і ретроавтомобіль у відповідному стилі, яким Броснан роз'їжджав узбережжям Лозаннського озера. Тай власне сам сюжет міг би бути післямовою до Бондіани: якщо замінити власні назви. то виходить історія про то, що було би із спецагентом після його відходу від оперативної роботи. Та на жаль, а може і на добре, це просто непоганий, черговий якісний шпигунський фільм, що має свою родзинку.

http://www.youtube.com/watch?v=czrkZ2oTAhg

Попри певну помітну нестачу бюджету (Москву, як би якісно не приховували, але знімали. як і решту фільму у Белграді) стрічка дає глядачеві все те, що очікуєш від шпигунського жанру: заплутаний сюжет, подвійні гравці, перегони, перестрілки і викриття. Щось дає думку вважати, що російська тема, розглянута у цій кінострічці, матиме подальше відображення у світовому кінематографі, зважаючи на сучасні події. Напевно, у фільмі не так важливе сюжетне наповнення, як нове втілення шпигуна у виконанні Пірса Броснана. Він в черговий раз доводить, що старий кінь борозни не зіпсує. І це стосується як самого актора, так і його протагоніста.

Скульптура Любові-Всесвіту у київському парку

У парку Шевченка 2 листопада встановили незвичайну скульптуру Олександра Лідаговського за назвою "Любов-Всесвіт", прише УП:Київ. Жіночий і чоловічий силует в обіймах одне одного символізують гармонію двох начал."Гармонія чоловіка й жінки – гармонія двох начал, – ототожнюється тут із гармонією Всесвіту", - пояснює автор ідею композиції.У майбутньому скульптуру планують підсвічувати. Силуети виготовлено з нержавійної сталі, роботу Лідаговський створював 2,5 місяці.Важить "Любов" приблизно 300-400 кг, зазначає видання.

Офіційного відкриття скульптури ще не відбулося, але вона вже привертає увагу відвідувачів парку. Перехожих із телефонами чи професійними фотоапаратами, яких зацікавила новинка, вже досить багато. Та й просто відвідувачі парку приділяють пару хвилинок свого життя, щоб роздивитися її. Композиція дуже незвичайна. Із різних ракурсів вона виглядає абсолютно інакше, даючи змогу кожному побачити щось своє. Напевно це буде одна іх нових цікавинок середмістя Києва.