Фільму із назвою "Людина листопаду" сам Бог велів розпочинати свій кінопрокат у листопаді, а не у вересні, к воно і було. Та тут на це не звернули уваги, та і йдеться не про пори року, а про шпигуна, якого всі звали людина листопаду, бо він, як і цей негостинний осінній місяць, не залишав по собі нічого. Фільм знято під патронатом Пірса Броснана, який у минулому втілював головного кіношпигуна останніх часів. Саме на ностальгію глядачів до його виконання спецагента 007 Джеймса Бонда, яке вважають чи не найкращим, мабуть, і розраховували при зйомці цієї стрічки. Попри спільний шпигунський жанр, фільм "Людина листопаду" жодним чином не повторює пафосний дух Бондіани, хоч і просякнута чисельними відсилками до неї. Це і колишній Бонд – Пірс Броснан, у героя якого – Пітера Деверо – спецкод 77, і колишня подружка Бонда – Ольга Куриленко, яка складала компанію вже наступному Джеймсу – Деніелу Крейгу, і ретроавтомобіль у відповідному стилі, яким Броснан роз'їжджав узбережжям Лозаннського озера. Тай власне сам сюжет міг би бути післямовою до Бондіани: якщо замінити власні назви. то виходить історія про то, що було би із спецагентом після його відходу від оперативної роботи. Та на жаль, а може і на добре, це просто непоганий, черговий якісний шпигунський фільм, що має свою родзинку.
Попри певну помітну нестачу бюджету (Москву, як би якісно не приховували, але знімали. як і решту фільму у Белграді) стрічка дає глядачеві все те, що очікуєш від шпигунського жанру: заплутаний сюжет, подвійні гравці, перегони, перестрілки і викриття. Щось дає думку вважати, що російська тема, розглянута у цій кінострічці, матиме подальше відображення у світовому кінематографі, зважаючи на сучасні події. Напевно, у фільмі не так важливе сюжетне наповнення, як нове втілення шпигуна у виконанні Пірса Броснана. Він в черговий раз доводить, що старий кінь борозни не зіпсує. І це стосується як самого актора, так і його протагоніста.
Немає коментарів:
Дописати коментар