Першу жінку на планеті Земля звали Люсі. Саме такими словами починається фільм Люка Бессона "Люсі". Цими ж словами його можна й завершити. Люсі – ім'я першої жінки на планеті, яка опанувала можливості свого мозку на 100%. Ця стрічка являє собою певного роду філософський боєвик із неодмінною для Бессона трощею французьких автівок, щоправда її можна було й уникнути. "Люсі" можна умовно поділити на дві частини: до того, як головна героїня отримує нові здібності і після, які доповнюються і розбавляються науковими поясненнями від героя Моргана Фрімена. На суб'єктивну думку, фільм не виправдовує сподівань, на які варто очікувати після перегляду трейлеру, принаймні заключна частина стрічки. Початок фільмуу виглядає напрочуд багатообіцяючим: глядачі бачать, як Люсі, героїня Скарлетт Йоханссон, попри власне бажання опиняється у вирі поганих подій, а все це доповнюється жвавим асоціативним рядом її думок, що виводиться на екран. Міг вийти напружений трилер, в якому проста дівчина, яку втягують у халепу, зібравши всі свої сили, розбирається із азіатським наркокартелем, попри побачені вперше вбивства, кров та катування. Проте тут на сцену виходить експериментальна субстанція, яка змінює подальший хід фільму.
Наркотик, який Люсі мала перевезти у своїх нутрощах, неочікувано дарує їй контроль над мозком, що виходить за усталені рамки. Але саме тут фільм і втрачає. У Люсі більше немає справжнього антагоніста, а розбірки у кінці стрічки додані радше для яскравості – зі своїми здатностями головна героїня могла би впоратися зі злочинцями у одну мить. Кінцівка фільму носить екзистенційний зміст. Із пересічної дівчини Люсі стає носієм унікальних знань, а заради збереження здобутої інформації вона йде на все. І це скоріше не самопожертва, а плановий і закономірний перехід, до якого героїня йшла впродовж всього екранного часу.
Немає коментарів:
Дописати коментар